Математика праукраїнців

 Так на місці відомої Мізинської стоянки, вік якої 30-25 тис. років знайдено вироби із кісток, прикрашені геометричними орнаментами, зокрема браслети. Один із них складається із п’яти смуг, прикрашених паралельними штрихами у вигляді ялинки. Вивчення цього орнаменту наводить на думку, що у його творця існували ідеї: кількості і рахунку (кількість штрихів на смугах однакова), симетрії, вимірювання (відстань між штрихами і їх довжина однакові), кута і нахилу, перші уявлення про геометричну форму (відрізок прямої, точка, квадрат, трикутник).
  За археологічними матеріалами можна скласти певні уявлення про рівень математичних знань у пізніх скіфів і сарматів. Про геометричні знання скіфів свідчать залишки пам’яток, знайдених при розкопках городища на околиці Сімферополя. Це були залишки міста Неаполіса – столиці Скіфії в ІІІ – ІІ ст. до н.е.   Там знайдено зерносховище, вирубане в скелі у формі прямокутного паралелепіпеда, розміром  11,75м  5,47м   0,9м.
   У І ст. до н.е. – І ст. н.е. скіфам стають відомі властивості кола. В деяких орнаментах зустрічаються кола, поділені на 3, 4, 6 і 8 рівних частин, концентричні кола, а також кола
з вписаними правильними многокутниками.
Про ідею симетрії свідчать прикраси із золота і срібла, знайдені у
скіфських курганах; щити, чаші, фігурки людей і тварин, нагрудна
золота прикраса – пектораль (IV ст. до н.е.).